Навіщо нам високосні роки?

Лютий зазвичай має 28 днів. Але раз на чотири роки він отримує додатковий день, 29 лютого. Такий рік називають високосним.

Доба — це один оберт

Земля крутиться, як дзиґа. Від полудня до полудня вона робить один оберт відносно Сонця, і це одна доба. Календар рахує лише цілі дні.

Рік — це одне коло

Водночас Земля рухається навколо Сонця. Одне коло триває рік. За цей час змінюються весна, літо, осінь і зима.

Не сходиться

Від весни до весни минає не ціла кількість днів. Минає 365 днів, 5 годин і 49 хвилин. Тож після 365 днів Землі ще бракує майже чверті доби шляху.

Календар би зсувався

Якби кожен рік мав лише 365 днів, весна щороку починалася б майже на 6 годин пізніше. За 4 роки — на день, за 120 років — на місяць. Приблизно через 600 років Різдво припадало б на середину літа.

Цезар додав день

За часів Юлія Цезаря календар у римлян був у безладі. Жерці вставляли в нього цілі місяці, як їм було зручно, і він розходився з порами року приблизно на три місяці. Тому Цезар запровадив новий, юліанський календар: рік має 365 днів, а кожен четвертий рік — на день більше, бо чотири чверті доби, яких бракує, складають цілу добу. Щоб вирівняти календар, 46 рік до нашої ери тривав 445 днів.

Чверть доби — це трохи забагато

Календар Цезаря дуже зменшив проблему, але не усунув її. Рік довший за 365 днів не на цілих 6 годин, а лише на 5 годин і 49 хвилин. Тож високосні дні щороку додають на 11 хвилин більше, ніж треба, і весна в календарі приходить щороку трохи раніше, тільки набагато повільніше, ніж до того. За людське життя цього ніхто не помітить, але за 128 років набігає цілий день, а за 1 000 років — майже вісім.

Десять днів, яких не було

Тож весна в календарі приходила дедалі раніше. У XVI столітті вона починалася вже 11 березня замість 21 березня, на яке припадала 325 року, коли церква встановила правила для Великодня. Найбільше це заважало церкві: дату Великодня рахують від початку весни, а через зсув календаря Великдень від нього віддалявся. Тому папа Григорій XIII 1582 року наказав пропустити десять днів: після четверга 4 жовтня одразу настала п’ятниця 15 жовтня.

Правило для століть

Так виник нинішній григоріанський календар, названий на честь папи Григорія. Рік, що ділиться на 4, у ньому високосний. Якщо ж він ділиться на 100, то ні, а якщо ділиться на 400, то знову так. Тому 2000 рік був високосним, а 2100-й не буде. Календар Цезаря за 400 років додає приблизно на три дні більше, ніж треба, а нове правило саме ці три дні пропускає.

Навіть тепер не зовсім точно

Навіть григоріанський календар недосконалий. Його рік триває в середньому 365 днів, 5 годин, 49 хвилин і 12 секунд, а справжній рік, якщо точніше, — 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 45 секунд. Лишається 27 секунд на рік, і календар далі зсувається, але на цілий день лише приблизно за 3 200 років.

То навіщо нам високосні роки?

Бо Земля облітає Сонце за 365 днів і майже 6 годин, а календар знає лише цілі дні. Завдяки високосним рокам весна й далі починається близько 21 березня. З правилом для століть календар розійдеться лише приблизно на день за 3 200 років.